Мобільний вигляд веб сайту

Для переходу по меню потрібно лише натиснути на нього.

Головна

Життя гімназії

Інформація

Про нас

ЗНО

ДПА

STEM-освіта

Новини

Контакти

Для розкриття пунктів меню натисніть на галочку > справа

Про інноваційну технологію
  • Зареєструватися

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

освіти і науки

_________2017 № ______

 

 

Звіт

про завершення І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи

за темою «Науково-методичні засади створення та функціонування

Всеукраїнського науково-методичного віртуального STEM-центру (ВНМВ STEM-центр)»

на 2017 – 2021 роки

 

15 навчальних закладів із 9 регіонів України та міста Києва під патронатом Національного центру «Мала академія наук України» долучились до проведення дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою «Науково-методичні засади створення та функціонування Всеукраїнського науково-методичного віртуального STEM-центру (ВНМВ STEM-центр)» на 2017-2021 роки.

Відповідно до Програми дослідно-експериментальної роботи на 2017-2021 роки, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 17.05.2017 р. № 708, основними завданнями І (організаційно-підготовчого) етапу експерименту визначено:

  • здійснити системний аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, нормативних документів за темою дослідження, зарубіжного досвіду впровадження STEM-освіти;
  • вивчити та проаналізувати існуючі моделі освітніх центрів, дослідити їх характеристики та ефективності застосування в умовах інформаційного освітнього простору;
  • розробити нормативні акти, що супроводжують діяльність ВНМВ STEM-центру;
  • розробити інтерфейс веб-сторінки ВНМВ STEM-центру на засадах педагогічної доцільності, зручності і простоти використання;
  • наповнити рубрики веб-сторінки ВНМВ STEM-центру;
  • відкрити та презентувати «Всеукраїнський науково-методичний віртуальний STEM-центр» (ВНМВ STEM-центр).

Відповідно до програми даного етапу проаналізовано науково-методичні джерела та передовий педагогічний досвід з метою вивчення стану розробленості проблеми проектування Всеукраїнського науково-методичного віртуального STEM-центру (ВНМВ STEM-центр), вивчено та проаналізовано моделі освітніх центрів, досліджено їх характеристики та можливості застосування в умовах інформаційного освітнього простору.

Предметом особливої уваги творчого колективу експериментально-дослідної роботи стали праці вчених, присвячені різним аспектам теорії педагогічної інноватики, педагогічної майстерності, формування мережецентричних освітніх середовищ, інформатизації та психолого-педагогічної підтримки навчально-пізнавальної діяльності, комп’ютерно орієнтованих методичних систем навчання природничо-математичної освіти, організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах з використанням мережевих засобів навчання (І. Бех, В. Биков, І. Гавриш, І. Дичківська, Ю. Завалевський, Г. Єльникова, О. Мариновська, О. Савченко, Г. Селевко, В. Сластьонін, О. Стрижак, А. Хуторський та інші). Систематично проводилося ознайомлення педагогічних колективів експериментальних майданчиків з науковою літературою за темою експерименту з подальшим її обговоренням. Проведений аналіз теоретичних напрацювань учених, надає глибоке переконання, що осмислення учнями власної навчально-пізнавальної діяльності знаходить своє відображення в характері виконання окремих дій та діяльності в цілому, що найбільш яскраво відображаються в процесі використання мережецентричного освітнього середовища. Використання ІТ як інструментарію означає появу нових форм розумової та творчої діяльності. Складність полягає в тому, що не можна просто додати ІТ до існуючої дидактичної системи, необхідно здійснити інтеграцію ІТ з інфраструктурою освіти з урахуванням історичних, психологічних та філософських аспектів проблеми, спиратися на певні теоретичні концепції навчання. Використання ІТ певним чином впливає на формування і розвиток певних психічних структур людини, в тому числі мислення. В цих умовах сформований віртуальний STEM-центр виступає як особливе середовище, занурення в яке забезпечує розподіл інформаційних потоків в тематичні русла, де висвітлюються наукові орієнтири, що спрямовані на розвиток нових технологій та примноження культурних цінностей людства, систематизацію і ефективність засвоєння знань учнями.

У мережецентричному середовищі віртуального STEM-центру основними є процеси організації й інтерпретації даних та інформаційних джерел. Вони можуть бути закодовані й подані на екрані у вигляді символів, зображень, таблиць, діаграм, імітації перебігу процесів, що супроводжуються звуком, кольоровими зображеннями і т. п. Під час використання такого середовища формуються такі характеристики мислення, як схильність до експериментування, гнучкість, зв’язність, структурність. Ці характеристики відповідають пізнавальним процесам, пов’язаним з творчою діяльністю і розв’язуванням поставлених проблем. Так, розуміння сутності природних явищ і тактика розв’язування проблем описуються як здатність особи сприймати по-новому факти, знаходити спосіб поєднання несумісних, на перший погляд, явищ, встановлювати оригінальні зв’язки між новими й існуючими даними та повідомленнями. В своїй роботі опиралися на концептуальні описи розвитку людської діяльності і психічних функцій людини в умовах технологізації та використання сучасних ІТ у відкритій освіті, розробленими передовими психологами та педагогами сучасності.

Віртуальний STEM-центр – це цілісний адресний Інтернет-простір, який подано у вигляді трансдисциплінарної освітньої мережі, що об’єднує технічно складні сервіси та інформаційні ресурси з налаштованим персоніфікованим онтологічним інтерфейсом, що забезпечує можливість взаємодії користувачів, знаходження та використання релевантних інформаційних джерел на основі синхронізації контекстів та комунікаційних процесів глобального середовища. Мережеве середовище віртуального STEM-центру має онтологічний інтерфейс взаємодії користувачів, можливості використання інформаційних джерел, класифікованих систематизацією та інтегрованістю розподілених інформаційних ресурсів і систем. Базисом онтологічного інтерфейсу віртуального STEM-центру є онтологія, яка умовно поділяється на дві частини: перша є таксономією (структурою) мережевого середовища, що відповідає класифікації галузей природничо-математичних дисциплін, друга – ресурси, що описують галузь наукових досліджень на основі об’єктно-орієнтованої процедури формалізації, а також описи інтерпретаційних функцій, які керують процесом постачання інформаційного ресурсу. Вихідними даними для формування таксономії мережевого онтологічного навчально-дослідницького середовища є Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»; Укази Президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» (№ 344/2013 від 25.06.2013), «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» (№ 926/2010 від 30.09.2010), «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» (№ 928/2000 від 31.07.2000); Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 листопада 2000 р. № 522 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30 листопада 2012 р. № 1352), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2000 р. № 946/5167, Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 р. № 114  (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 23 листопада 2009 р. № 1054), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 травня 2002 р. № 428/6716 та інші.

Головною відмінністю засобів науково-освітнього віртуального STEM-центру є використання механізмів й інструментів трансдисциплінарного онтологічного управління пізнавально-дослідницькою діяльністю учнів для формування мережевої системи знань в галузі природничих та фізико-математичних дисциплін. Це забезпечило формування знаннє-орієнтованої технологічної та методичної основи віртуального STEM-центру, у середовищі якого довільний інформаційний ресурс подано як певну інтерактивну систему знань. В середовищі віртуального STEM-центру створено різні за тематикою онтологічні описи, які змістовно відображають предметні галузі знань. Всі інформаційні матеріали, що подано на сторінках віртуального STEM-центру, розділено на самостійні за тематикою розділи. Розділи відповідають класам таксономії, що забезпечує угрупування класів об’єктів предметної галузі.

Онтологічні засоби віртуального STEM-центру забезпечують управління структурою цієї галузі знань, відображення множинності таксономічних особливостей різних категорій природничих й фізико-математичних дисциплін та дослідження сучасного стану їх розвитку.

До складу знаннє-орієнтованих програмно-інформаційних компонентів віртуального STEM-центру входять:

  • інформаційні, лінгвістичні та алгоритмічні моделі формалізації та подання знань;
  • інструментальний комплекс підтримки процесів онтологічного опису, синхронізації всіх категорій та понять, що відображають знання у вигляді інформаційних ресурсів і цифрових активів, які складають процес навчальної взаємодії;
  • програми опрацювання онтологічних даних, які підтримують процес семантичного контент-управління розподіленими інформаційними ресурсами;
  • процедури трансдисциплінарної інтеграції різноманітних інформаційних ресурсів з різних галузей знань, які відображають інтероперабельність та інтегративність інформаційних систем навчального профілю, що створено за різними стандартами.

Це забезпечує адаптивність тематичного профілю діяльності кожного учасника навчального процесу на основі засобів Semantic Web інтерфейсу з мережевими інформаційними ресурсами, систематизацію віртуальних навчально-дослідницьких середовищ та формування відповідних лабораторних площадок, у яких підтримуються процеси навчально-пізнавальної та науково-дослідної роботи учнівської молоді під керівництвом викладачів, методистів та науковців.

Такий підхід трансдисциплінарних інтегрованих засобів побудови комп’ютерних онтологій забезпечує:

  • добір, накопичення, актуалізацію інформаційних джерел, проведення їх онтологічного та семантичного аналізу, побудову тематичних глосаріїв, тезаурусів тощо;
  • контекстно-орієнтовану тематичну класифікацію та каталогізацію інформаційних джерел; онтологічне управління та педагогічний інжиніринг, що забезпечує встановлення ієрархічних структур на всіх рівнях мовно-онтологічного опису тематики предметних галузей;
  • побудову категоріальних рівнів мовно-онтологічних описів тематик предметних галузей на основі використання засобів онтологічного моделювання;
  • витяг з множини текстових документів знань, релевантних до заданої предметної галузі, їх системно-онтологічну структуризацію й формально- логічне подання;
  • інтеграцію онтологічних описів, як основних компонентів методології міждисциплінарного подання інформаційних матеріалів;
  • автоматичну побудову ієрархії термінів заданої глибини, відповідних таксономій та тезаурусів термінів, описи яких включені до файлових електронних колекцій текстових документів, створення списків пов’язаних слів-груп термінів, які найбільш характерні для документа чи групи документів та пов’язані між собою за змістом тексту;
  • створення тематичних конспектів документів як за темами, визначеними учнями, так і за автоматично дібраними темами з можливістю автоматичного розширення заданої теми за рахунок зв’язаних тем, які можуть автоматично визначатись під час аналізу документа чи задаватись заздалегідь у вигляді фрагмента онтології предметної галузі;
  • візуалізацію автоматично побудованої мережі понять у веб-браузерах, за рахунок чого досягається кросплатформеність подання результатів;
  • редагування мережі понять: додавання, вилучення, перейменування об’єктів та зв’язків між ними, зв’язування об’єктів із зовнішніми ресурсами, визначення ступеня зв’язку між об’єктами, перегляд фрагментів мережі заданої глибини та шляхів між окремими об’єктами;
  • підключення через інтерфейси інтероперабельної взаємодії користувачів до інших інформаційних систем з метою розширення їх можливостей на основі використання технології обміну даними з іншими системами.

В побудові мережецентричного навчально-дослідницького середовища віртуального STEM-центру враховувався підхід ефективного, педагогічно виваженого, методично мотивованого використання сучасних ІТ в навчально-пізнавальній та дослідницькій діяльності учнів і який заснований на:

  • наданні можливостей визначення індивідуальної траєкторії навчання кожному учневі;
  • формуванні й розширенні знань на основі групових форм навчання;
  • самооцінці й саморефлексії;
  • системному мисленні;
  • активній участі в управлінні навчально-пізнавальною діяльністю самих учнів;
  • формуванні навичок самостійного навчання шляхом оволодіння основними знаннями і уміннями, необхідними людям в інформаційному суспільстві.

Онтологічний інтерфейс мережевого середовища віртуального STEM-центру не лише забезпечує комунікацію користувачів з інформаційними джерелами, а й дозволяє в повному обсязі використовувати інтегровані системи для досягнення найкращого результату при реалізації навчально-дослідницької діяльності.

Відповідно до цього розроблено нормативно-правове забезпечення дослідно-експериментальної роботи, зокрема, локальні нормативно-правові документи на рівні загальноосвітнього навчального закладу. Відповідно до плану, використовуючи розробки Інституту обдарованої дитини НАПН України вивчено стан психологічної готовності педагогічних працівників та учнівських колективів до дослідно-експериментальної роботи, використання мережецентричних засобів навчання, діяльності в мережецентричному освітньому середовищі.

Мотиваційно-цільовий компонент представлено критерієм «мотивація до здійснення дослідно-експериментальної діяльності», що проявляється через наступні показники: мотивація досягнення успіху (високий рівень – 31%, надто високий – 54%, середній – 15%, низький – 0%); мотивація уникнення невдач (високий рівень – 29%, надто високий – 31%, середній – 40%, низький – 0%); готовність до ризику (надто обережні – 15%, надто ризиковані – 5%, обережні – 35%, ризиковані – 9%, середня ступінь ризику – 36%); рівень домагань (нереалістично високий рівень – 0%, високий – 11%, помірний – 50%, низький – 30%, нереалістично низький – 9%). Отже, домінуючими тенденціями є надто високий рівень мотивації досягнення успіху, середній рівень мотивації уникнення невдач та середня ступінь ризику рівню готовності до ризику та помірний рівень домагань. Звичайно, висока мотивація до досягнення успіху є позитивним явищем, проте занадто висока мотивація досягнення успіху корелює з низьким рівнем готовності до ризику. Надто висока мотивація досягнення успіху не залишає педагогу права на помилку чи невдачу, можливість експериментувати чи ризикувати. Використано наступний діагностичний інструментарій: методики діагностики особистості на мотивацію до успіху та до уникнення невдач Т. Елерса, методика діагностики міри готовності до ризику Шуберта, методика самооцінки рівня домагань Шварцландера.

Ціннісно-смисловий компонент представлено критерієм «ціннісно-смислове ставлення до діяльності», що проявляється через наступні показники: ціннісні орієнтації (термінальні цінності: 1 рангове місце – здоров’я, 2 – щасливе сімейне життя, 3 – цікава робота та ін.; інструментальні: 1 – вихованість, 2 – відповідальність, 3 – чесність ті ін.); смислові орієнтації (1 рангове місце – саморозвиток, 2 – досягнення, 3 – процес життя, 4 – рух до Бога, 5 – користь). Отже, у структурі ціннісних орієнтацій домінуючими є конкретні цінності, цінності особистого життя, спілкування, конформістські цінності та цінності прийняття інших людей. До цінностей професійної самореалізації входять наступні: активне діяльне життя, цікава робота, суспільне визнання, продуктивне життя, розвиток. Менш значимими для вчителів є цінності самоутвердження та індивідуалістичні цінності. Для педагогів властива активна і просоціальна світоглядна позиція, орієнтація на загальнолюдські цінності, власне моральні орієнтири. Це дозволяє говорити про те, що рівень розвитку ціннісно-смислової сфери вчителів відповідає третьому та четвертому (вищим) рівням розвитку смислової сфери (за класифікацією Б. Братуся). Використано наступний діагностичний інструментарій: методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча (адаптація Д. Леонтьєва); методика граничних смислів Д. Леонтьєва.

Миследіяльнісний компонент представлено критерієм «вибір моделі діяльності», що проявляється через наступні показники: інноваційність та адаптивність (адаптори – 17%, інноватори – 17%, слабо виражені адаптори – 7%, слабо виражені інноватори – 50%, супервиражені інноватори – 9%). Отже, переважаючим у педагогічному середовищі є наявність слабо виражених інноваторів. Даний тип мислення характеризується середнім рівнем готовності до змін, але з потенціалом, що потребує спрямування, педагоги цікавляться інноваціями, але побоюються їх реалізовувати. Використано наступний діагностичний інструментарій: тест діагностики інноваційності суб’єкта М. Кіртона, Kirton Adaption-Innovation Inventory.

Рефлексивно-прогностичний компонент представлено критерієм «розвиток рефлексивно-прогностичних здібностей», що проявляється через наступні показники: рефлективність (високий рівень – 27%, середній – 69%, низький – 5%); прогностичність (високий рівень – 41%, середній – 59%, низький – 0%). Отже, домінуючою орієнтацією є середній рівень рефлекторності у вчителів, що свідчить про готовність до самозахисту, самопізнання та самовдосконалення. Використано наступний діагностичний інструментарій: методика визначення рівня рефлексивності А. Карпова, тест «Здатність до прогнозування» Л. Регуш.

Таким чином, покомпонентний аналіз психологічної готовності до інноваційної діяльності дає підстави зробити висновки, що педагогічні колективи на початку експерименту характеризується високим рівнем (41%) розвитку мотиваційно-цільового та ціннісно-смислового компонентів психологічної готовності до роботи, що свідчить про високу вмотивованість педагогів та особистісну значущість професійної діяльності. Середній рівень (27%) розвитку миследіяльнісного та рефлексивно-прогностичного компонентів виражається у домінуванні педагогів із слабо вираженим інноваційним типом мислення та достатньою мірою вираженими рефлексивно-прогностичними здібностями.

Загальний стан психологічної готовності педагогічного колективу до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності за інтеграційним компонентом: низький рівень (27%); середній (42%), високий (31%).

За результатами діагностування організовано відповідну роботу з учителями, які перебувають на низькому рівні (співбесіди, тренінги тощо), з метою підвищення їх психологічної готовності до роботи в умовах експерименту.

Для визначення ефективності підходів до активізації дослідницької діяльності учнів у мережецентричному середовищі віртуального STEM-центру вивчено рівень життєвої активності (подано в Табл. 1) та ціннісні пріоритети (подано в Табл. 2) учнів у соціумі.

Отже високий рівень життєвої активності учнів займає духовно-катарсична діяльність, вище за середній рівень соціальної активності учнів, а саме національно-громадянська, дозвільно-ігрова, громадсько-корисна, предметно-перетворювальна форми діяльності. І нижчий за середній рівень мають такі форми: фізично-оздоровча, художньо-образотворча, соціально-комунікативна та навчально-пізнавальна.

Таблиця 1.

Результати діагностування рівнів життєвої активності учнів (усереднені дані)

Рівні критеріїв

                                                       Показники

Дозвільно -ігрова

 

1

Фізично-оздоровча

2

Художньо-образотворча

3

Предметно-перетворююча

4

Навчально-пізнавальна

5

Соціально-комунікативна

6

Громадсько-корисна

7

Національно-громадянська

8

Духовно-катарсична

9

Середній бал

2.41

1.2

0.79

1.83

0.51

0.57

2.11

2.47

2.94

Рейтинг

ІІІ

VI

VII

V

IX

VIII

ІV

ІІ

І

Примітка: 2.5-3 – високий, 1,5-2,5 – вище середнього, 0,5-1,5 – нижче середнього, 0-0,5 – низький рівень.

При цьому дуже високий рівень мотиваційного компоненту, значимі потреби, інтереси та мотиви діяльності (рейтинг рівнів подано в Табл. 2), а саме: Я і рідна домівка, Я і друзі, Я і здоров’я, Я і громадські обов’язки, Я і мистецтво, Я і Україна, Я і праця, Я і моральні цінності, Я і навчання (Киричук В. О.).

 

Таблиця 2.

Результати діагностування рівнів ціннісних пріоритетів учнів (усереднені дані)

Рівні критеріїв

                                                       Показники

Я і рідна домівка

1

Я і друзі

 

2

Я і здоров’я

 

 

3

Я і громадські обов’язки

4

Я і мистецтво

 

5

Я і Україна

 

6

Я і праця

 

7

Я і моральні цінності

8

Я і навчання

 

9

Середній бал

2.5

3.02

 

2.54

2.71

1.38

2.79

3.07

2.76

2.82

Рейтинг

VIII

ІІ

VII

VI

IX

IV

І

V

ІІІ

Примітка: 2.5-3 – високий, 1,5-2,5 – вище середнього, 0,5-1,5 – нижче середнього, 0-0,5 – низький рівень.

Отже, враховуючи достатньо високий рівень мотиваційного компонента різних видів діяльності учнів було розроблено навчальні специфікацій із забезпеченням навчально-методичними матеріалами відповідно до потреб і цілей учнів; створено методи і засоби оцінювання навчальних досягнень учнів, розроблено технологічні і методичні механізми психолого-педагогічного супроводів процесів створення, впровадження та використання шкільних віртуальних площадок.

Сформовано творчу групу, що сприяло активізації діяльності педагогів, їхнього залучення до наукового дослідження. Формування творчих груп учителів здійснювалося за тематичними напрямами експерименту на діагностичній основі (з урахуванням мотивації, професійних цінностей та якостей особистості вчителя).

Організовано самоосвітню роботу педагогів, а саме: укладено індивідуальні плани самоосвіти з урахуванням тематики і проблематики дослідження, завдань І етапу експерименту); проведено науково-методичні консультації з метою підготовки педагогів до участі в дослідно-експериментальній роботі та реалізації завдань експерименту відповідно до професійних запитів і потреб.

Здійснено інформаційне забезпечення дослідно-експериментальної роботи, що передбачало оновлення структури науково-методичної роботи з урахуванням завдань експерименту, організацію та проведення науково-методичних заходів з проблеми дослідження. У межах проекту постійно проводились консультації науковців в режимі on-line та off-line спілкування та науково-практичні заходи різного рівня, а саме:

  • тренінги «Готовність учителя до інноваційної діяльності», «Професійне зростання»;
  • семінар-тренінг «Програма індивідуального розвитку обдарованої дитини (етапи створення програми, структура, методи й форми роботи)»;
  • семінар-практикум з підготовки обдарованих учнів до участі у міжнародних конкурсах науково-дослідного спрямування;
  • науково-практичний семінар «Критерії та показники розвитку обдарованих дітей в загальноосвітніх навчальних закладах України»;
  • засідання методичних об’єднань, на яких педагоги обмінювалися кращим педагогічним досвідом щодо розроблення й реалізації індивідуальних науково-методичних проектів в мережецентричному середовищі віртуального STEM-центру за технологією впроваджувальної діяльності;
  • взаємовідвідування з наступним проблемно орієнтованим аналізом (самоаналізом) уроків, позакласних заходів, розроблених з використанням технологій проектного, проблемного, інтерактивного навчання засобами мережецентричного середовища віртуального STEM-центру;
  • майстер-класи зі створення онтології шкільного віртуального STEM-центру;
  • конференція «STEM-світ інноваційних можливостей» (м. Київ, 18 березня 2017 року);
  • вебінар «Шляхи впровадження STEM-освіти в ЗНЗ» (м. Київ, 30 березня 2017 року);
  • конференція «ІТ в культурному середовищі України» (побудова різноманітних інформаційних систем у сфері культури)» (м. Київ, 10 квітня 2017 року);
  • вебінар «Мейкерство та інноваційний підхід впровадження STEM-освіти» (м. Київ, 20 квітня 2017 року);
  • інструктивно-методичні наради адміністрації за участю членів Ради навчальних закладів, де обговорено тематику, проблематику дослідження, питання практичної реалізації ідей співробітництва та партнерства, саморегулювання і самоуправління професійно-педагогічною діяльністю вчителів в умовах дослідно-експериментальної роботи (м. Київ, 16 травня 2017 року, 8 червня 2017 року).

З метою підвищення рівня професійної компетентності педагогічного колективу організовано науково-методичний супровід дослідно-експериментальної роботи через створення в мережецентричному середовищі віртуального STEM-центру кабінету консультування для учнів, батьків і вчителів з особистісно-орієнтованих науково-навчальних проектів. Індивідуальна та колективна діяльність усіх суб’єктів навчально-пізнавального процесу через кабінет консультування забезпечує семантичну та темпоральну синхронізацію всіх категорій та понять, що відображають знання галузей природничих та фізико-математичних дисциплін у вигляді інтегрованих інформаційних ресурсів і цифрових активів, а також адаптивність діяльності кожного учасника навчально-дослідницького процесу.

Звіт про завершення І (організаційно-підготовчого) етапу експерименту заслухано та обговорено на засіданнях педагогічних рад загальноосвітніх навчальних закладів експериментальних майданчиків, вченої ради Національного Центру «МАН України» (протокол від 30 травня 2017, № 5).

На ІІ (концептуально-діагностичному) етапі дослідно-експериментальної роботи планується:

  • апробувати роботу веб-сторінки ВНМВ STEM-центру;
  • апробувати програми, інтегровані навчальні курси із напрямків STEM-освіти;
  • провести діагностику стану сформованості інформаційної культури суб’єктів освітньої діяльності на момент дослідження;
  • провести дослідження щодо ефективності роботи STEM-центру, стану впровадження STEM-освіти в Україні;
  • провести опитування користувачів STEM-центру з метою вивчення їхніх потреб;
  • розробити експериментальні навчальні модулі, програми та плани із напрямків STEM-освіти;
  • організувати і провести конкурси, тренінги, семінари, літні школи для учнів та вчителів, які впроваджують STEM-освіту в Україні;
  • організувати заходи для методистів регіональних інститутів післядипломної педагогічної освіти, педагогів із питань впровадження STEM-освіти в Україні;
  • опубліковувати матеріали з теми дослідження в наукових фахових виданнях, міжнародних збірниках наукових праць, засобах масової інформації;
  • підвести підсумки другого (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи.

 

 

 

Науковий керівник                                                               О. Є. Стрижак

 

 

Автор ініціативи                                                                        І. С. Чернецький

 

 

Координатор                                                                        О. О. Патрикеєва

Категорії сайту

Головна

Життя гімназії

Інформація

Про нас

ЗНО

ДПА

STEM-освіта

Новини

Контакти

  • fr-FR
  • English (UK)

Контакти

  • вул. Ессенська, 4,
    м. Старокостянтинів,
    Хмельницька область, 31100
  • (03854) 4-57-96
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.