Учні Старокостянтинівського НВК взяли участь у міжнародному проєкті, завдяки якому побували у Франції. Учасники подолали 2550 км і відвідали Париж, Прагу, Люксембург та Діснейленд.

А почалося усе з партнерських відносин, які були започатковані між французьким ліцеєм в місті Горж та Старокостянтинівським НВК. З ініціативою організувати проєкт з листування між учнями Франції та України до директора Старокостянтинівського навчально-виховного комплексу Лариси Боднар звернулася вчителька французького ліцею. Вона запропонувала розпочати спілкування між учнями ліцею та гімназії. Головною метою було познайомити однолітків з культурою своїх країн та попрактикувати знання англійської
МОВИ.

- Спочатку учні нашої гімназії написали традиційні листи, маю на увазі, написані від руки на папері. Далі ми вітали один одного зі святами, і так само надсилали листи і отримували їх від наших французьких партнерів. Згодом перейшли на більш тісні стосунки, листування стало відбуватися в інстаграмі чи в інших соціальних мережах, діти почали ближче спілкувалися між собою, - розповідає директор НВК Лариси Боднар. - І як підсумок такого проєкту по листуванню, ми вирішили спланувати нашу очну зустріч. Від адміністрації французького ліцею надійшов лист до школи, де запрошувалося 20 дітей, учасників проєкту, це учні 62-63 груп гімназії, і два вчителя, які брали участь у проєкті, і мали супроводжувати дітей.
19 травня учасники міжнародного проєкту вирушили в дорогу. Це була непроста, дальня дорога, але дуже цікава. Вони подолали шлях у 2550 км в одну сторону і це зайняло 3 дні, так само і в зворотньому напрямку. По дорозі діти дуже багато всього побачили:
Діснейленд, Люксембург, відвідали екскурсії в Парижі та Празі.

- Час перебування у французькому ліцеї був дуже корисним для учнів. Вони подивилися як організований процес навчання у французьких однолітків, які предмети там вивчають. Ми звернули увагу на зовсім нові предмети для нас, як наприклад, у французьких дітей є предмет, на якому їх навчають доглядати новонароджену дитину. А ще у них є, як на мій погляд дуже цікавий і корисний предмет - кулінарія. Дітей вчать готувати прості страви для себе, при цьому у навчальному закладі дуже гарно облаштовані необхідним обладнанням спеціальні кабінети, - ділиться враженнями директор НВК Лариса Боднар.
Цікавими були екскурсії містами Горж, Ла-Боль та Нант, а ще поїздка до Атлантичного океану. Температура води у 20 градусів не стримала дітей і вони таки купалися в океані.

- Протягом 5 днів діти проживали у французьких сімʼях і це теж був великий бонус цієї поїздки. Вони подивилися французьку культуру зсередини: культуру харчування, культуру спілкування в родинах, культуру відпочинку, - розповідає Лариса Боднар. - В родинах діти теж спілкувалися англійською. Хоча французькі однолітки мають нижчий рівень володіння англійською мовою, аніж наші діти.
Директор НВК, вчитель англійської мови Лариса Боднар та вчитель англійської мови
Людмила Уланівська-Нич у французькому ліцеї проводили уроки англійської, а учні гімназії ім допомагали у цьому.

Крім того учасники проєкту побували у будинку для літніх людей. Вони спеціально підготували цілу програму, з якою планують відвідати і наш будинок для людей похилого віку.
Враженнями від поїздки поділилися учні гімназії.
Владислав Уляницький
- Це справді була незабутня подорож. Цікаво та пізнавально проведений час у колі друзів.
Найбільше враження намене справила Прага і звичайно ж проживанння у французькій родині, де зовсім відмінні від наших традиції та звичаї.

Максим Поліщук
- Менталітет французів дуже відрізняється від нашого: вони більш спокійні та простіші у спілкуванні, не звертають увагу на думку оточуючих. Я потрапив у чудову сімʼю, яка робила усе для того, щоб мені було цікаво і не сумно. Родина водила мене на боулінг, у ресторан, де я вперше спробував приготовану жабу. Коли їхав додому, то вони навіть плакали,
прощаючись.
Тетяна Мінашкіна
- Я вперше була за кордоном, тому насолоджувалась кожною миттю подорожі. Мене вразила архітектура Праги - це справді витвір мистецтва.
У моїй сімʼї було 3 дітей, дуже енергійних та веселих. Їх мама знала англійську, тож проблем у спілкуванні не було. Завдяки цій родині я змогла побачити і дізнатись, які є звички та традиції у французів. Зазвичай перед вечерею вони мають аперитив із різними закусками, до прикладу нам давали воду розбавлену сиропом і різні горішки, обовʼязково є десерт - це може бути сирна тарілка. Звичні для них страви: піца, пюре, спаржа.

Владислав Щербаков
- Завдяки цій поїздці збулась моя дитяча мрія - я побував у Діснейленді. Сімʼя дуже тепло прийняла мене, разом ми побували у зоопарку. Для мене все було особливим під час подорожі, адже це були нові для мене міста, країни і враження від них.

Дмитро Кравець
- Для мене справді було цікаво спілкуватися з французькими однолітками та загалом французами. Зробив висновок, що вони дуже спокійні і пасивні у щоденному житті.
Приємно вражений Люксембуром, здивований, що у цьому місті для всіх людей
безкоштовний громадський транспорт.
Назар Рудевич
- Я вперше був у Франції, і це неоціненний досвід у спілкуванні та дуже багато приємних емоцій. Чого вартий лише Діснейленд. Разом зі своєю родиною я їздив на автовиставку, на якій були представлені дорогі авто. Рівень англійської мови французів набагато нижчий за наш, тож у спілкуванні доводилося користуватися перекладачами.

Ангеліна Душко
- Перше, на що я звернула увагу в Європі, це на рівень життя людей похилого віку.
Навіть під час нашої подорожі, ми зустрічали старших людей, котрі теж подорожують і вони можуть собі це дозволити. У Франції ми побували у будинку престарілих і побачили як держава опікується цими людьми. Вони всі охайні, доглянуті, забезпечені усім необхідним. До них приходять діти, вони спілкуються.
А ще у Франції здивували доволі скромні будинки людей і вони цим не переймаються. Зовнішній вигляд будиночків схожий один на одного. А от внутрішнє наповнення, деталі інтерʼєру завжди вражають, адже це робиться для себе, а не людських очей. Там не знайдеш біля будинків 3-метрових парканів, це
лише декоративна огорожа, яку можна переступити.
У французів високий рівень життя, але вони щоразу використовують своє право голосу, протестуючи проти неприйнятних для них правил чи законів. Заробітна плата вчителя у Франції - 12000 євро.

Максим Петрук
- Незабутні враження залишились від подорожі до океану, це справді щось неймовірне. А взагалі уся поїздка була чудовою - Люксембург, Прага, а головне поруч друзі та приємна атмосфера. Моя сімʼя не дуже добре знала англійську, але ми і так змогли знайти спільну
мову.
Олександра Сукач
- Я вперше була у Франції, Чехії, тож мені все було цікаво та захоплююче. А ще це був час проведений у гарній компанії з моїми друзями. Найбільше запамʼяталась екскурсія у Парижі та Ейфелева Вежа.
Я жила у родині, де був хлопець мій одноліток та дівчинка на рік старша за мене. Можу сказати, що стиль одягу, захоплення французьких підлітків часто схожі з нашими. Їх тато возив нас на концерт у місто Кліссон, де виступала український гурт.

Ксенія Рожко
- Приємно, що у цій подорожі, у нові для мене країни, поруч були мої друзі. Вдалося знайти і нових друзів у Франції, з ними ми мали спільні теми та інтереси для обговорення. Хоча сімʼя, в якій я проживала, не знала англійської мови все ж ми могли обмінятись нашими враженнями. Мені дуже сподобалась поїздка до океану.
Аліна Жорнова
- Наші прогулянки європейськими містами справді були чудовими. Усе це незабутні враження та приємні емоції.
У Франції я жила у багатодітній сімʼї, вони прийняли мене як рідну, ми багато часу проводили разом. Завдяки цьому я змогла дізнатися багато про їх звички та традиції. А ще мені сподобалась архітектура у Франції, їх будівлі вражають, а у містах багато зелені, там дихаєш на повні груди.
Французи, на перший погляд, здаються дивними, адже ми не звикли до певної поведінки.
Наприклад, вони можуть собі дозволити сісти посеред вулиці на асфальт і на це ніхто не звертає уваги.

Аліна Дерикот
- Найбільше враження на мене справила Прага. Чудове місто з багатою історією, яку збергають і передають з покоління до покоління.
У Франції я потрапила у прекрасну сімʼю, ми відразу зблизились і мали гарні відносини впродовж усього перебування там. В родині була старша дівчинка, якій 19 років і вона стала для мене старшою сестрою. Разом з моєю сімʼєю ми пекли торт, яким потім пригощали усіх моїх друзів.
Уляна Танчук
- Мені уже доводилось побувати в Парижі та Празі, аде цей досвід зовсім інший. Я була разом зі своїми друзями і це додавало певного драйву та настрою. Дуже сподобались Нант та Люксембург, не думала, що ці міста будуть такі зелені. Там реально дуже багато дерев, кущів, аж дихається вільно та легко.
Завдяки родині, у яку я потрапила, вдалося дізнатися про традиції французів, тх вподобання. Разом ми їздили на історичний фестиваль у Кліссон. А ще з родиною ми святкували День матері, їздили до їх бабусі на барбекю. Що мене здивувало, то це те, що у родині зовсім мало живого спілкування, а вільний час проводять за настільними іграми.

Марія Шнейдерова
- Моя француька родина була чудовою. Вони дуже переймаються ситуацією в Україні.
Просили мене розповісти про те, що відбувається у нас, співчували нам.
Разом ми їздили до океану, де тато родини полював на крабів. Я вперше готувала молюсків і їла їх. Я ж приготувала родині деруни, вони були в захваті від нашої страви.
Ще мене зацікавили предмети, які викладють у французькому ліцеї і яких немає у нас, наприклад кулінарія та догляд за новонародженим.

Людмила Уланівська-Нич, вчитель англійської мови
- Дуже пишаюся нашими дітьми. Знаєте, я була знайома з ними дуже поверхнево, а ця поїздка зблизила нас і я цьому рада. Наскільки вони у нас чудові, емоційні, щирі, чуйні, розумні, виховані. Нам є ким пишатися, за кого радіти, на кого сподіватися. Нас чекає прекрасне майбутнє з таким підростаючим поколінням - варто лише дочекатися перемоги.
Ми отримали масу компліментів, коли прийшли у ліцей у вишиванках. Там усі звернули увагу на національний дрес-код україців.